наша сестра

• НАША СЕСТРА coll

[NP; sing only; subj or obj; fixed WO]

=====

⇒ (we or I and) women similar to us or me:

- we women;

- (all) us women <girls, gals>;

- women (girls, gals) like us (me);

- the likes of us;

- [in limited contexts] our brand (type, sort etc) of woman.

     ♦ [Варвара:]... Ее [калитку] маменька запирает на замок, а ключ прячет. Я его унесла, а ей подложила другой, чтоб не заметила. На, вот... (Подает ключ.) Если увижу [Бориса], так скажу, чтоб приходил к калитке... [Катерина:] Не надо! Не надо!.. Вот так-то и гибнет наша сестра-то (Островский 6). [V.:]... Mama keeps it [the gate] locked and hides the key away, but I found it and put another in its place so she wouldn't notice. Here it is, the key to the gate.... (Holds it out.) If I see him [Boris] I will tell him to come to the gate... [К.:] I don't want it! Take it away! That's how we women come to a bad end (6b).

     ♦ [Бакченин:] Не помнишь наши первые встречи? Нашу последнюю встречу? [Шеметова:] Фронтовой эпизод. Мало ли что случается с нашей сестрой (Панова 1). [В.:] Don't you remember when we were first together? The last time we met? [Sh.:] A wartime story. Lots of things happen to us women (1a).

ж.
1. sister;

2. (в лечебных учреждениях) (trained) nurse;
старшая ~ (nursing) sister.

- троюродная сестра

1) ( родственница) sorella ж.

••

2) ( медицинская) infermiera ж.

3) ( монахиня) suora ж.

* * *

1) sorella

2) ( медицинская) infermiera; sorellina ( редко)

3) ( монахиня) suora, monaca; sorella

••

* * *

1) gener. sorella

2) obs. suora, sirocchia

3) sicil. soru

ж.

1) sorella

2) ( медицинская) infermiera; sorellina ( редко)

3) ( монахиня) suora, monaca; sorella

где наша не пропадала!

наша берет

наша взяла

наша сестра

ваша сестра

наша сестра

- ваша сестра

- наша сестра

- всем сестрам по серьгам

ж

1. хоҳар, ҳамшира; младшая сестра хоҳари хурд; двоюродная сестра духтари амак, духтари тағо, духтари хола, духтари амма; сводная сестра хоҳари ӯгай; названая сестра хоҳархонд

2. (в лечебном учреждении) ҳамшира; ҳамшираи тиббӣ

3. (монахиня) роҳиба <> сестра милосердия уст. ҳамшираи шафқат; наша (ваша) сестра уст. занҳои муштипар (бечора); \сестра-хозяйка вакилаи хоҷагӣ

-ы, πλθ. сестры, сестр, сестрам; θ.

1. αδερφή•

2. νοσοκόμα.

3. μοναχή, καλόγρια.

εκφρ.

сестра-хозяйка – επιμελητής, διαχειριστής (παιδικού σταθμού, εστιατόριου κ.τ.τ.)• ваша сестра (γιαγυ-ναίκές) εσείς και οι όμοιες σας•

наша - – (για γυναίκες) εγώ και οι όμοιες μου.

(we or I and) women similar to us or me

we women

притяж. мест. наш:

1. принадлежащий нам. Bizim bağ наш сад, bizim həyət наш двор

2. в знач. “мой”. Bizim fikrimizcə по нашему мнению, bizim mövzumuz наша тема; bizim kimilər такие, как мы (наш брат, наша сестра), bizim dövr наш век, bizim adımızdan от нашего имени, bizim üçün для нас

◊ bizim küçədə də toy-bayram olar и на нашей улице будет праздник; bizim adamdır наш человек

אחותנו

наша

אָחוֹת נ' [ר' אֲחָיוֹת, אַחֲיוֹת-]

1.сестра 2.медсестра

אָחוֹת חוֹרֶגֶת

сводная сестра

אָחוֹת מוּסמֶכֶת

дипломированная медсестра

אָחוֹת מַעֲשִׂית

практическая медсестра

אָחוֹת רָאשִית

главная сестра

אָחוֹת רַחֲמָנִייָה

сестра милосердия

I. сила, міць (р. моци), (реже) міч (р. мочи); срв. Могота, Мощь, Сила. [Як мала у тебе сила, то з гуртом єднайся ти (Грінч.)]. Сколько, что есть -чи, во всю мочь - з усієї сили (моци), що-сили, чим-дуж, на всю витягу. Работать, сколько есть -чи, изо всей -чи - робити з усієї снаги, працювати з усієї сили (моци). Бежать изо всей -чи - бігти в усієї сили (мочи), чим-дуж, на всю витягу, що-духу (в тілі). [Он чоловік біжить з усеї мочи (Грінч.). На всю витягу - в ярок (Житом.). Біжу що-духу в тілі (М. Вовч.). А ну, коню! що- духу! (Стар.)]. Грести изо всей -чи - гребти що-сили, з усієї сили (моци). Кричать что есть -чи, изо всей -чи - що-сили, з усієї сили (моци) кричати; срв.

II. Мат 5. Нет -чи - не сила, нема(є) сили, нема(є) снаги. [З тобою жить не довелось, без тебе жить не сила (Франко). Нема сили такі дурниці слухати (Київщ.). Робив-би, дак немає снаги (Козелеч.)]. Нет -чи терпеть, выдержать кому - не сила терпіти кому, не видержка (терпіти) кому. [Не сила терпіти лихої напасти, волю я в широкому полі пропасти (Л. Укр.). Не пересидів панич і двох хвилин, як побачив, що далі йому сидіти не видержка: геть по всій хаті чути було якийсь гнилий сморід (Крим.)]. Не в мочь мне, нам - не сила моя (мені), не наша сила, нам не сила. [Голубчики, каже, не наша сила (ЗОЮР I). Я думаю, що з ним боротись нам не сила (Самійл.)]. Это мне не в мочь - це не на мою силу (не на мою міч). -чи нет, как он мне надоел - не сила моя, як він мені увірився. Задор берёт, да -чи нет - літав-би, та крил нема; якби жабі хвіст, вона-б поле витолочила. Выбиться из -чи - вибитися з сили (з моци, снаги), знемогтися вкрай. [Вибивсь із моци (Звин.)]. Пока была мочь - поки було сили, поки була снага.

II. Мочь, глаг. -

1) могти (н. вр. можу, -жеш, -жуть, пр. вр. міг, могла), (диал. зап. мочи, могчи); (быть в силах, в состоянии) здужати, здолати, здоліти, змагати, приміти, примогти (що зробити). [Тобі не кажуть учитися, ти собі можеш гуляти (Л. Укр.). Не можу я цього зробити, - сили моєї немає (Київщ.). Де чорт не може, там бабу пішле (Рудан.). Мати стара, сестра мала, - не здужають прати (Чуб.). Давно вже він не робив нічого, - не здолав (М. Вовч.). Міг уже сидіти, але ходити ще не здолав (Ніженщ.). Я або втоплюся, або що! я так жити не здолію (М. Вовч.). Не змагала на найширшім загоні йти порівно з другими (Франко). Очима, примів-би, усіх з'їв (Кониськ.). Зненавидів його так, що примів-би, - в ложці води втопив-би (Грінч.). Приміг-би, - очима з'їв (Номис). Примогла-б, - летіла-б за молодим гусарином (Н.-Лев.)]. Всё, что -гу - усе, що можу. Он всё -жет - він усе може. Не - гу спать - не можу спати. Он не мог сделать этого - він не міг цього зробити. Не -жете ли вы мне сказать? - чи не могли-б ви мені сказати? Не мог ли бы он сюда приехать? - чи не (з)міг-би він сюди приїхати? Желал бы, да не -гу - хотів-би, та не можу. Терпеть его не -гу - терпіти його не можу. Терпеть не -гу, когда… - терпіти не можу, коли…, ненавиджу, коли… [Ненавидю я, коли брешуть в живі очі (Звин.)]. Не -гу знать - не можу (цього) знати. -гу ли я надеяться? - чи можу (смію) я сподіватися? Он не -жет больше защищаться - він не може (не здужа(є), не здолає, не спроможен) більше боронитися. [Полковник наш не здужа боронитись, не вміє він (Грінч.)]. Крепость не -жет более защищаться - фортеця не може (не здолає, не здоліє, не спроможна) більше оборонятися. Он -жет быть небогатым - він може бути небагатим. Не -гу, не -жет (не в силах) - не спроможен. [Не спроможна я встати (Богодух.). Не спроможні ми стільки заплатити (Київ)]. Подайте, сколько -жете - (по)дайте, скільки можете, (по)дайте, що спроможність ваша. Если б я только мог (был бы в силах), убил бы его - примів(-би) (приміг(-би)), - убив-би його. Мог бы, сквозь землю провалился б - примів(-би) (приміг(-би)), крізь землю провалився-б (пішов-би). [Приміг-би, - крізь землю пішов (М. Вовч.)]. Если б только я мог положиться на него - коли-б тільки я міг покластися на його. Это, этого быть не -жет, это не -жет быть - цього бути не може (не може бути), це неможливо. Это -жет быть - це може бути (статися), це можливо. -жет ли (это) быть? - чи може це (так) бути? чи це можливо? Быть -жет да, а быть -жет нет - може так, а може й ні. Не -жет быть, быть не -жет - бути не може, це неможливо. Что -жет быть прекраснее этого подвига? - що може бути краще від цього подвигу? Может быть, быть может, может статься - може, (фамил. мо), може бути, може статися. [А може то мама так тільки казала? може лиха не буде? (Грінч.). Ну що-ж, може се й краще (Коцюб.). Йому-ж так, як і мені, - год тридцять і п'ять, а мо трохи й більше (Грінч.). Да такий здоровий дуб був, що мо-б і втрох не обняв (Драг. Пр.)]. Может быть и вправду (и в самом деле) - може (мо) й справді. [Може й справді не так сонце сходить, як письменні начитали (Шевч.)]. Может быть, проект ваш удастся - може бути, що проєкт ваш здійсниться, може ваш проєкт здійсниться. Может быть (авось) - може (фам. мо), може чи не, (а)чей, (а)чень. [Розкажу всеньку сторію, може чи не розважу себе (Крим.). Ачей на дні моря позбудусь я горя (М. Ворон.). Ачень лихові таки надокучить з нами бути (М. Грінч.)]. Вот на второй, или, может быть, на третий день - ось другого, чи може (чи там) третього дня. Ось другого, чи там третього дня приходить Миколка сумний-сумний, - і їсти не питає (Тесл.)]. Может быть, и тебе немножко дать? (чего-л.) - може й тобі (хіба й тобі) трошки дати? Могущий, прлг. - спроможний. [Трудова школа зможе підготовити кадри робітників, спроможних виконувати ріжні функції в комуністичному суспільстві (Азб. Ком.)];

2) (быть здоровым) бути дужим, здужати. Как живёте -жете? - як ся маєте? як здужаєте? (см. Поживать).

* * *